Я не вірила в те, що почалась війна. Думала, що це неправда. Все це не вкладалось у моїй голові. Почались обстріли. Закрились магазини та аптеки. Люди почали виїжджати. Я залишалась вдома до останнього. У мій будинок був прильот, під’їзду вже немає. 

Я евакуювалась з міста. Зараз поневіряюсь по країні з сестрою. Живемо у скрутних умовах.

Зараз живемо в Кривому Розі. Сестра дуже хвора, не може ходити. Допомоги ніякої не має. Ми перебуваємо у скрутному становищі. 

Я чекаю тільки миру. Дуже хочу повернутись додому.