Мені 62 роки. Я живу в місті Снігурівка Миколаївської області. Моя донька – держслужбовець. Відразу, як почалася війна, вона зі своїми дітьми виїхала в Баштанку. Першого квітня я поїхала до неї, а 26 грудня повернулася додому.
У перший день окупації в місті з’явилося багато російської техніки. Згодом почалися обстріли. Я сиділа у підвалі.
У мене були запаси, бо щоразу, коли я отримую пенсію, то купую все необхідне на місяць. А коли виїхала, отримувала гуманітарну допомогу.
Я була безмежно рада, коли дізналася про визволення Снігурівки. Не могла дочекатися повернення додому.
Я вірю в нашу перемогу і надіюся, що війна скоро скінчиться. Наші війська непереможні.
Думаю, що після війни ми все відновимо. Усе буде добре.