Війна мене застала у Покровську. Мені було дуже страшно. Війна – це безсонні ночі, це жах, це руйнування. У місті коїлось таке, що я досі в щоці. Я виїхала на машині до Полтавської області. Все, що могла, взяла з собою. Зараз я чекаю миру.

Добре, що мене підтримують люди евакуації: несуть одяг, посуд, все, що потрібно. 

У мене скаче тиск, болить постійно голова. Я чекаю тільки закінчення війни.