В Оріхові були сильні обстріли. Я перебувала у місті до останнього. Мене шокувало, що руйнували будинки та гинули люди. Я знала багатьох, кого вбили в Оріховому:, гинули цілими родинами. Це дуже важко, таке горе неможливо пережити. У місті були сотні прильотів на день. 

Виживати без води, світла й газу було важко. Я виїхала з міста, коли летіло скрізь. Тікати було страшно. Я знала, що дорога буде небезпечною. У мене була паніка, але треба було їхати. 

Мій син воює, я за нього молюсь. Тиждень тому народився онук - така в мене радість. Я живу надією на перемогу. Сподіваюсь, що ми всі вистоїмо.