Я жила у Гуляйполі. Коли почалася війна, місто бомбили кожного дня. Я сиділа у підвалі. Син наполягав, щоб я евакуювалась. Спочатку ми приїхали до Дніпра, але там винаймати житло для мене було дуже дорого, тому я переїхала до Запоріжжя.

Знаю, що мою хату пошкодило, а будинок сина повністю згорів.

За час війни мене найбільше шокувало, що я вимушена була залишити рідний дім. У похилому віці мені важко так жити. Повертатись до рідного міста після війни мені вже немає сенсу. Як буде далі, я не знаю.