Я почула вибухи. Так для мене почалась війна. Найбільше мене шокувало те, що руйнуються будинки, гинуть люди і діти. Наші діди воювали, але такого не було. Хіба так можна?

Світло часто відключали. У мене вдома вибило вікна, знесло дах, все було зруйноване. Я не знаю, як залишилася жива. Летіли фосфорні бомби, скло впало просто на мене. Коли я встала, побачила, що вибуховою хвилею вибило всі вікна і двері. 

Евакуювалася я спочатку маршруткою, а потім машиною. Я поверталася. щоб відремонтувати вікна. 

Нікого з собою я не брала, все залишилося вдома. Психологічно мені дуже важко. Не знаю, як буде далі.

Я хочу тільки, щоб війна швидше закінчилася. Коли саме, ніхто не знає. Головне, щоб був мир. Дуже хочеться повернутися додому.