«Втекли ми з чоловіком із Гуляй Поля у квітні, бо почалися дуже сильні обстріли», - розповідає Тетяна Пурик. Пенсіонери під час обстрілів спускалися в підвал і перечікували бомбардування там. Чоловік Тетяни Анатоліївни має інвалідність по зору і опускати його щоразу у підвал було складно, тому люди похилого віку вирішили евакуюватися до Запоріжжя. Там їх прийняли небайдужі люди та надають допомогу волонтери та благодійники. Нині вони телефонують до сусідів, які залишилися в рідному місті. Ті їм розповіли, що до них у город потрапив снаряд і утворилася велика вирва. Пенсіонери моляться Богу, щоб якнайшвидше закінчилася війна і можна було повернутися додому.
.png "Імена")
