Святий Миколай! Я Максим. Мені 12 років. Так вийшло, що я маю інвалідність, оскільки все своє життя борюся з тяжкими недугами. Я переніс дві надскладні операції з трансплантації органів - нирки та печінки.
До того ж ми з мамою двічі переселенці. У 2014 р. ми виїхали до Маріуполя із Зугреса Донецької області, а у 2022 році вирвалися із пекельного Маріуполя до Дніпра.
Щоб жити, мені прижиттєво постійно необхідно приймати ліки. Деякі з них видають у лікарні. Але багато які мама купляє. Я бачу, як їй це складно, адже вона відмовляє собі у всьому.
Ми двічі втратили житло та майно. Ми не маємо змоги спілкуватися із рідними. У Маріуполі я з мамою пережив три тижні суцільного пекла.
Я мрію, щоб скінчилася війна! Щоб у мене завжди були необхідні ліки (щоб трансплантовані нирка та печінка працювали довго) і я рідше потрапляв до лікарні. Я мрію про блютуз-колонку, щоб я міг слухати улюблену музику та тацювати.
