Діти забрали мене з підвалу в Маріуполі. Ми місяць і тиждень побули в підвалі. Діти за великі гроші перевезли мене в Київ. Зараз я Домі опіки, бо діти на роботі, а в мене поломана нога. У Маріуполі в будинку згоріли заживо брат і невістка. Вони жили близько до «Азовсталі». Це вже два роки. Вони 26 березня загинули. Те, що ми пережили, страшно навіть згадувати.

Приємно вразило, що нас дуже добре зустріли в Запоріжжі. А в Києві я дуже вдячна і нашому меру, і Фонду Ріната Ахметова, які нам допомогу давали два роки. 

Я декілька раз їздила в центр «ЯМаріуполь» - там дуже приємні співробітники. Я дуже вдячна нашим меценатам.

Мої діти як жили в Києві, так і живуть. Син переїхав сюди у 2019 році після поранення, він на групі зараз. А донька тут вже 12 років живе. Вони мене і забрали. Онук на фронті воює

У майбутньому бачу мир і процвітання країни. Чого ще можна побажати?