24 лютого ми прокинулися і дізналися про війну. Маршрутки припинили ходити, діти в школу не пішли. Магазини продовжували працювати, підприємці самі привозили якісь продукти, тільки ціни були дуже високими.

У квітні почали танки їздити, скрізь снаряди літали. Ми виїхали. Спочатку в Київ, потім перебралися в Запоріжжя, ближче до дому.

Зараз люди, що залишилися в Оріхові, виживають як можуть. Прильоти там бувають часто, поруч йдуть бойові дії.

Живемо одним днем. Переночували – і добре.