Я жила на лінії розмежування. Почались вибухи, та діти виїхали з міста. Не було води, світла та газу. Обстріли були постійно. У будинок моєї тітки влучив снаряд. В чому була, вона прийшла до нас. 

Я забрала все, що могла. Все залишила та поїхала в Дніпропетровську область. Там жили в орендованому житлі. Нас приютили гарні люди. Потім ми переїхали в Київську область. Нікому ми не потрібні. Зараз грошей не вистачає, ніякої допомоги немає. Так життя моє і продовжується. Хотілося б мати власне житло. Сподіваюсь на мир, на закінчення війни.