Коли все почалось, я була у своїх батьків з молодшою донькою та сестрою, яка приїхала у відпустку 22 лютого з Данії.

У вересні я виїхала з дітьми з окупації, у березні загинув мій тато після влучання ракети. Це шок!

Моя мама й досі знаходиться вдома на лівобережжі Херсонщини.       

Роботи не маю, тому що у мене двоє неповнолітніх дітей. До війни займалась сільським господарством.    

Згадка про трагічні події - фото мого тата, якого я навіть не змогла поховати та з яким не змогла.

В моїх очах він стоїть переді мною живий зі словами "я буду вас чекати".

А ще у моєї доньки є іграшка - песик, якого їй подарував дідусь. Це все, що залишилося з дому…