Пенсіонер з Петропавлівки Леонід Конюшенко описує своє життя дуже коротко, в декількох словах. Сімдесят років пролетіли швидко, озирнутися не встиг. На схилі років залишився зовсім один далеко від рідних.

До війни і зараз я живу в Петрівці. Життя пронеслося, як одна мить. Навчався в школі, потім було училище, інститут, робота, пенсія і все.

Зараз я на пенсії. У мене є сестра, брат і онучка, але живу тут сам. У 2014 році обстріли були дуже сильні. Я, як всі люди, відчув всю цю нісенітницю.

Зараз в Петропавлівці в плані безпеки поки нормально. По селу пересуваюся нормально, ходжу за хлібом. А ось поїхати до єдиної внучки дуже важко.