«Ти лежиш, а над твоєю головою пролітають снаряди»

Я на заводі працював. Був секретарем комітету комсомолу заводу в міськкомі. Працював інженером-конструктором у відділі головного технолога, врешті-решт – заступника директора міськводоканалу.

Ми жили в селищі Східне. Ось як тут, у Маріуполі, так і в нас у Дебальцевому, теж є селище Східне. У нас у два будинки снаряди влучили з усього Східного. Одну квартиру розбило і повністю під'їзд.

У самому Дебальцевому були теж будівлі зруйновані. У мого брата будинок розбило повністю. Вони були в Черкасах у сина. Звідти приїхали, а будинок розбито повністю.

І багато будинків теж розбито. І все вибухало довкола. Ти лежиш, а над твоєю головою пролітають снаряди. Що робити? Дочка була вагітна. Тому ми вирішили кинути квартиру цю та переїхати сюди.

Їхали ми об'їзними дорогами, полями. Проїхали до Маріуполя, жодного пострілу не чули. Єдине – два пости ми проїхали. 

По телевізору я почув, що є Фонд, який допомагає людям, таким, як я. Звернувся й отримую від нього допомогу.