Разом із дружиною, новонародженою донечкою та бабусею Дмитро виїхав із Маріуполя 27 березня. До цього родина пережила обстріли, складні пологи, відсутність грудного молока і щодня була на грані виживання.
"Коли почалася війна, дружина була на 8 місяці вагітності. 25 лютого виникла паніка. Але ще не було мародерства. Воно розпочалося за кілька днів. У нас були запаси. Купили води, 12 літрів молока, печиво, сухарики. І вони нас врятували. Ми боялися їхати. Про евакуаційні поїзди мало хто знав. У перших числах березня загинула 12-річна сусідська дівчинка. У дружини почалася паніка", - розповідає житель Маріуполя Дмитро.
До лікарні подружжя йшло пішки. "Єдиний варіант викликати швидку - це дійти до них пішки. Коли Кароліна народжувала, українських військових вже не було в лікарні", - говорить Дмитро.
