У перший день війни я почула, як літають гелікоптери. Мені стало дуже страшно. У Слов’янську були закриті магазини та аптеки. Я шукала продукти містом. Банкомати працювали деінде. Така обстановка тривала декілька місяців. Зараз все потроху налагоджується, хочу обстріли продовжуються.
Найбільше мене шокувала власне війна. Я вважаю, що вона нікому не потрібна. Думаю, це все триватиме ще дуже довго.
Майбутнє я бачу мирним. Дуже хочу обійняти всіх рідних, які роз’їхалися світом.
