Підопригора Михайло, І курс, Лисичанський гірничо-індустріальний фаховий коледж, м. Черкаси
Вчитель, що надихнув на написання есе — Лазарєва Альона Володимирівна
«1000 днів війни. Мій шлях»
Уже тисяча днів, як моя країна охоплена війною. Ця цифра здається неймовірною, але вона стала реальністю для мільйонів українців. Кожен день відчувається по-різному, але за цей час я пройшов особистий шлях, який змінив мене і, мабуть, багатьох навколо мене.
Перші дні війни були сповнені шоку та страху. Неможливо було усвідомити, що насправді відбувається, як це могло статися у ХХІ столітті. Спершу я думав, що війна триватиме лише кілька днів, можливо, тижнів.
Як і багато хто, я сподівався, що все швидко закінчиться. Але з часом прийшло розуміння, що це надовго, що потрібно налаштуватися на довгу боротьбу.
Згодом страх змінився на усвідомлення, що кожен з нас має свою роль у цій боротьбі. Для когось це — захистити країну зі зброєю в руках, для інших — волонтерська робота, підтримка родини, сусідів і близьких. Для мене це стало моментом прийняття власної відповідальності. Я зрозумів, що мій шлях у цій війні — бути корисним для інших.
Один із найважливіших моментів, які я пережив за ці тисячу днів, — це усвідомлення сили єдності нашого народу. Ніколи раніше я не бачив такої згуртованості та підтримки. Незнайомі люди стали друзями, а друзі — братами і сестрами по духу.
Тисяча днів війни навчили мене цінувати кожну мить, яку ми маємо в мирі. Речі, що раніше здавалися звичними і навіть буденними, стали справжніми скарбами. Зустріч із близькими, посмішка друга, тиша вечірнього міста — усе це зараз має значення, якого я не усвідомлював раніше.
Мій шлях за цей час — це шлях переоцінки цінностей, вивчення себе та своєї сили.
Я відчуваю біль втрат і водночас величезну гордість за свій народ. Мене вражає стійкість наших захисників і захисниць, сила матерів, які чекають своїх синів і доньок, мужність дітей, що дорослішають під звуки вибухів.
Війна показала мені, хто я є насправді, і ким я можу стати для своєї країни.
Ці тисяча днів війни — це не просто календарна відмітка. Це тисяча днів боротьби, надії, сили та людяності. Мій шлях ще триває, і я вірю, що попереду мир, за який ми всі боремося.