Соколова Анастасія, учениця 11 класу Опорного закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 імені В.О.Нижниченка Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області»

Вчитель, що надихнув на написання есе - Кушнір Тетяна Юріївна

Моя Україна майбутнього

«Мир - це дар від Бога і, водночас, завдання для всіх» - Іван Павло II. На мою думку, ці короткі слова мають у собі величезний зміст, який сьогодні особливо актуальний. Мільйони людей у світі бажають наразі лише одного - миру. Так що ж це за ефемерне поняття?

Упевнена, що багато громадян поділяють мої думки… Насамперед мир - це відсутність темних жахів війни, що все ж залишили свій відбиток у пам'яті та душі багатьох дорослих і дітей.

Коли кожна людина може твердо і рішуче будувати плани як на сьогоднішній день, так і на майбутнє. Коли наші герої-захисники проводять свій час у колі родичів чи друзів. Проте, я вбачаю мир не лише у відсутності конфліктів і війн, а також у згуртованості і самосвідомості нашого сильного, вільного і нескореного народу.

Мир - це коли батьки разом із своїми дітьми ведуть звичайнісінькі спокійні розмови щодо навчання, вихідних чи перегляду фільму, ніхто не має сліз на очах, у кожній оселі панує атмосфера затишку, любові й тепла.

Саме такою я вбачаю нашу Батьківщину у майбутньому. Вільною й незалежною, впевненою у завтрішньому дні, готовою до відродження, сильною. Україну з щасливим і воз'єднаним народом, що пам'ятає історію і складний тернистий шлях становлення незалежності. Український народ, який має найбагатшу культурну спадщину, найяскравіші традиції та обряди, люди, які проводять час під калиною в садку, споглядаючи як білосніжні легкі крила лелеки стрімко розсікають небесну блакить.

Молодь, яка співає українських пісень, справляє національні свята та сумлінно навчається задля нашої неньки-України. У майбутньому не лунатиме слово «війна», діти ознайомляться з нею лише у підручниках з історії, хоча не можна стверджувати, що це лихо мине безслідно.

Це змінило наш народ, жодного без винятку. І пенсіонера, і дитину. І перед нашим поколінням майбутнього постане завдання внести свою частинку серця і діяльності у відбудову могутньої країни. Війна... Вона змусила не одного переосмислити дійсність, прийняти неможливі рішення, змінити ієрархію душевних і людських цінностей.

І досі наша країна тримає оборону і, безсумнівно, вистоїть, демонструючи як щиру, так і сміливу та непереможну націю. Майбутня Україна - незламна.

І наша перемога це доведе. Кожен, певно, ставив перед собою питання, щодо своїх дій опісля війни. Я впевнена, що більшість повернеться до країни, і разом ми з усією вдячністю, радістю й повагою зустрінемо наших мужніх воїнів, віддаючи їм належне за нашу безпеку.

Разом відбудуємо кожну оселю, надамо усім нужденним підтримку та допомогу, подолаємо наші сумні та страшні кошмари й утворимо найміцнішу країну з найстійкішим, справедливим народом.

Вирішуючи найважливіші й буденні питання, ми використовуватимемо кожну мить життя сповна…