У 2014 році почалися обстріли - і нам з дітьми довелося виїхати. Житло було частково зруйновано. У будинок потрапили уламки снаряда, він залишився без вікон. Спочатку ми жили в селі, потім переїхали в Новогродівку. У серпні 2016 року повернулися додому.

Можна сказати, що в фінансовому плані війна ніяк не вплинула на нас, але психологічно вона відчутна досі. Де якийсь вибух або шум - вже звертаєш увагу. Це на все життя і не забудеться, як над тобою летить куля або що-небудь інше.

Ми самостійно вставляли вікна і робили ремонт. Зараз відчуваємо себе в безпеці.

У 2015 році чоловік залишився без роботи. А коли ми переїхали, стало ще складніше. Тоді була гуманітарна допомога від Ріната Ахметова, і ті продукти нас дуже рятували.

Найбільше мріємо, щоб закінчилася війна. Щоб діти жили без неї і більше цього не чули.