З початку повномасштабної війни ми виїхали до родичів за місто, але там почалися великі обстріли, тому повернулися у місто. Наразі виїжджати не плануємо.

Найстрашнішим став перший день війни.

Допомога нам постійно надавалася. Ми самі допомагали іншим - у нас було приміщення, яке стало укриттям, і там ми роздавали гуманітарну допомогу.

Світла та тепла не було, було важко готувати їжу.

Сили триматися дає родина та друзі.