У перший день війни Аліна виїхала з Миколаєва до своїх батьків у село, бо сильно переживала за близьких. 

Я проживала в місті Миколаїв, навчалася в університеті ім. Петра Могили на лікаря. Зараз проживаю у батьків у Березнегуватському районі. На початку війни я була в Миколаєві. О п’ятій ранку почула вибухи, в інтернеті побачила, що почалася війна. Це був переломний момент.

Було складно і страшно перебувати в Миколаєві і водночас хвилюватися за батьків. Тому ввечері 24 лютого я одразу поїхала до них.

У них вже були закриті магазини, продукти не завозили. Це тривало десь місяць, потім почав з’являтися хліб, але тривалий час багато чого не було, наприклад, солі, дріжджів.

Але наша родина перенесла це гідно. Сусіди також стали більш дружні, один одному допомагали. Люди стали добріші. Звісно, хотілося б, щоб війна закінчилася якнайшвидше, будемо сподіватися на краще.