У перший день війни я підскочила на дивані від вибуху. Обстріли у місті були постійними, у мій будинок влучив снаряд. Я з родиною ховалася в підвалі. Їжі, води та газу у місті не було, а гуманітарну допомогу не привозили.

Я встигла виїхати з міста до окупації. Дорога була складною, бо обстріли не вщухали. Зараз я живу в Жовтих Водах, тут більш-менш спокійно. Триматися допомагає спілкування з рідними. Сподіваюсь, що війна скоро завершиться і я повернусь додому.