Наразі вже рік перебуваємо у столиці. Дівчата ходять до школи, я працюю. Знімаємо житло. Трохи звикли, але час від часу згадуємо наше місто Маріуполь, в якому нам було добре. Наш дім. Найважче те, що дороги назад немає. Нам не вистачало медикаментів та продуктів, були великі черги за паливом.