У перший день війни ми прокинулися від гучних вибухів, а потім з телебачення вже дізналися, що почалася війна. У перший же тиждень нас окупували.
Я пів року працювала на пошті, а коли нас закрили і не стало за що жити, вирішила виїжджати. Моя мати не схотіла їхати, залишилася в окупації.
Бракувало ліків, гроші зняти з карток було неможливо. Страшно було вийти на вулицю, страшно було ходити вночі.
Я обрала Запоріжжя, щоб бути ближче до дому.
