У перший день війни я була вдома, в місті Попасній. Потім почались страшні обстріли, і 15 березня ми виїхали з Попасної в Бахмут. Тоді всі тікали. Бомбили всіх. По Києву стріляли, по Харкову. Трохи нас покидало по Україні, і зараз ми в Житомирській області. Тут орендуємо житло, працюємо на залізниці. Зарплати маленькі, нам не вистачає ні на що, бо ціни в нас непомірні. Газ поки не вимикали, а світло відключають. Багато людей нам допомагали і по дорозі, і як сюди приїхали. Тут нас підтримують.

Хочу мирного майбутнього без війни. Хочеться, щоб люди жили щасливо.