Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Яна Медякова

«Те, що чоловік загинув, я зрозуміла відразу, щойно підійшла до нього»

переглядів: 887

Обстріли в нас не припиняються третій рік. Мій чоловік загинув у травні 2017 року. На стіні рідної домівки досі видно сліди крові.

Те, що чоловік загинув, я зрозуміла відразу, щойно підійшла до нього

Незадовго до цього ми разом будували плани на майбутнє. Чоловік нещодавно почав розводити бджіл, але мед з власної пасіки так і не скуштував…

Це був удар, шок. Мені важко описати цей стан. Через небезпечну ситуацію швидка не могла доїхати до нас упродовж трьох годин. А те, що чоловік загинув, я зрозуміла відразу, щойно підійшла до нього. Цю ямку під лівою ключицею я на все життя запам'ятаю.

Наша 11-річна онучка Софія щодня згадує про дідуся. Яким він був добрим! Завжди з нею грав у шахи, допомагав, учив. Вони з дідусем велосипед складали по деталях, але зараз на ньому дитина їздити не наважується.

Те, що чоловік загинув, я зрозуміла відразу, щойно підійшла до нього

До 2014 року Софія з мамою та братом жила в Донецьку. Вирішили втекти від війни до бабусі та дідуся, а й тут біди не минули. Я дуже боюся за життя доньки та онуків. Дуже страшно, нікому не побажаєш.

Що робити, коли починають тремтіти стіни? Діти вивчили напам'ять. Кажуть, що якщо починають стріляти, треба зібрати документи й іти до підвалу усім разом.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Торецьк 2017 Текст Історії мирних
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій