Клуб Маргарита, учениця 9 класу ЗЗСО «Прилиманський ліцей»

Вчитель, що надихнув на написання есе: Саранчук Надія Дмитрівна

«Моя Україна майбутнього»

Для мене мир сьогодні – це життя без війни. Із початком повномасштабного вторгнення, життя кожного українця розкололося на «до» та «після». Люди втратили свої домівки, багато хто був вимушений покинути рідну країну, і в кожного на це різні причини. А хтось пішов захищати свою Батьківщину. Війна зруйнувала вщент життя багатьох українців, вони втратили усе: оселю, майно, надію на майбутнє, а найгірше –  близьку людину.

Жахливо усвідомлювати, що в наш час, у двадцять першому столітті, одна країна може напасти на іншу, може точитися боротьба за територію, яка є яка є для ворога чужою, не своєю, де відбуватимуться жорстокі знущання з мирного населення –  катування, ґвалтування, де точитимуться кровопролитні бої. 

Але найстрашніше, що страждають невинні люди: бабусі та дідусі, які не можуть себе захистити, зовсім молоді дівчата та хлопці, у яких ще все життя попереду. А найгірше –  страждають і гинуть діти, які могли б прожити щасливе життя та насолоджуватися безтурботним дитинством. Міста, де колись звідусіль лунав дзвінкий дитячий сміх, де вулицями прогулювалися закохані, щоденно  зазнають нещадних руйнувань.

Зараз кожному підлітку важко думати про майбутнє, у всіх дуже різняться плани на подальше життя. Але кожного турбує думка: яке майбутнє буде в України після завершення війни. Звісно, щоб країна була успішною, розвиненою, незалежною, потрібно докласти багато зусиль. Але наш народ непереможний, тому в нас усе вийде.

Про Україну вже знає весь світ, і кожен у захваті від нашої незламності, єдності, нашого сильного духу та сміливості. Більшість країн світу захоплені нашими успіхами на полі бою. Найбільша країна Європи ганебно програє війну. Ворогу ще й вистачає нахабності обманювати свій народ, повідомляючи, що влучили в склади з військовим обладнанням, випустивши при цьому ракети в багатоповерхівки, де щасливо жили родини, де в колі сім’ї  спільно обговорювалися плани на майбутнє.

Ворог нещадно і жорстоко руйнує  інфраструктуру міст та сіл, зерносховища, порти, заклади освіти, де ми, малі, але тепер такі вже дорослі українці здобуваємо  освіту, учимо рідну мову,читаємо твори видатних Шевченка та Франка. Кожен день країна-агресор здійснює геноцид українського народу та безкарно порушує всі міжнародні права і закони. Але після перемоги, перемоги нашої незламної і ніколи нескореної України, ми будемо жити ще краще, ніж колись.

Спільними зусиллями ми відбудуємо всі міста, знову  оживуть Маріуполь, Ірпінь, Буча, Гостомель, Миколаїв.  Знову до наших рідних Карпат і до Чорного моря будуть навідуватися туристи зі всього світу, знову вся країна буде смакувати солодкі кавуни з родючого Херсона та відпочивати в нашому Криму.

Війна рф проти України показала всьому світу справжнє обличчя країни - агресорки. Усі впевнені, що перемога буде за нами і наша країна відбудується і буде процвітати у своєму розвитку. Але кожен повинен розуміти, що ця війна не про перемогу, а про  мирне життя для українців. І тільки разом ми виборемо мир на нашій землі! Бо разом – ми великий народ, найкраща нація, справжні патріоти своєї України!