Скосарева Вікторія, учениця 10 класу Запорізької гімназії № 6

Вчитель, що надихнув на написання есе: Кочергіна Світлана Віталіївна

«Моя Україна майбутнього»

Я вважаю, що всі українці мають суперсилу, бо кожен наш день дійсно схожий на пригодницький фільм.

Що я маю на увазі? Я думаю, що коли іноземці уявляють образ типового українця, вони бачать стресостійку, хоробру та патріотичну людину. І не помиляються. Ми щоденно стикаємось з тривожними новинами, повітряними тривогами, але все одно тримаємось. Ми рятуємо світ від злодія. Про Україну ще багато напишуть, знімуть кіно або навіть просто говоритимуть, як про найвідважнішого героя сучасності. Чим це не схоже на Бетмена або Супермена? Напевно, тільки тим, що це не вигадки, а реальність.

Країна-агресор поставила всю Україну в умови виживання, з якими ми навчились справлятися. Так чому ми не можемо називатись супергероями?

Кожен бореться по-своєму, але ціль у нас всіх одна - відстояти свою гідність та право на спокійне, гідне життя, яке ніхто не повинен забирати.

І зброю кожен обирає різну: хтось воює на фронті, хтось донатить на потреби військових, хтось піклується про рідних, хтось презентує Україну перед всім світом, хтось покращує економіку або ж просто підтримує патріотичний дух. Незалежно від шляху, яким ми йдемо, українці завжди залишаються єдиним народом з сильним духом та вірою у перемогу. Зброя різна, але мета одна.

Я пишаюсь тим, що я українка, бо це означає нести у собі спадок попередніх поколінь і бути відданим цінностям свого народу. Проживання на території цієї держави автоматично робить мене волелюбною, працелюбною та гостинною. Мені подобається наша культура, мистецтво, література, історія, танці, їжа тощо. Я люблю святкувати День Незалежності, День вишиванки та інші українські свята.

Мені подобається спілкуватися з українцями та навчати рідної культури інтернет-друзів. Я обожнюю наші краєвиди: поля, гори, річки, озера, небо. Мене захоплює дух та єдність всіх українців. Все своє дитинство я провела в Україні, і всі мої найщасливіші спогади звідси. Можливо, статистично Україна не вважається найкращим місцем для проживання, але від цього вона мені не менш рідна.

Незламність духу і сила української нації полягає в тому, що ми маємо неймовірно багату історію боротьби за незалежність та самостійність країни. “Самостійну державу може здобути собі український народ тільки власною боротьбою і трудом,” - слова Степана Бандери.

Кожен громадянин України прекрасно розуміє, що мав на увазі Бандера. Бо зараз, вивчаючи історію України, я бачу як із покоління у покоління моїм пращурам доводилось відстоювати себе, свій край, територію. Все, що люди в сучасності мають за німим правом тоді діставалось важкою працею. Ця несправедливість і породила могутній дух і чітке розуміння “свого”.

Заради Перемоги я навчаюсь, бо у країни з неосвіченою молоддю немає успішного майбутнього. Я вивчаю все про минуле, щоб побудувати міцне майбутнє. Я допомагаю Збройним Силам України. Ми з родиною підтримуємо все українське. Наприклад, купуємо продукти тільки українського виробництва або ж у виробників, які вийшли з російського ринку. Я читаю книжки тільки українською. Вечорами наша сім'я дивиться фільми тільки в українському перекладі, бо ми розуміємо наскільки важливо підтримувати українську ідентичність.

Отже, бути українкою - це не лише національна ідентичність, але і джерело сили та натхнення для досягнення великих речей в житті та відстоювання своїх цінностей і прав.

“Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі,” - В. Еллан.