Осмін Павло, 16 років, КЗ «НВК «Гарант», м. Лисичанськ, Луганська область

Есе «Один день»

Чому ми повинні цінувати мир? Це питання, напевно, існує стільки, скільки існує таке поняття, як війна. Мабуть, таке поняття народилося разом із першими людьми. Відповідь на нього змінювалася з часом, разом з ціною цього самого миру.

У стародавні часи війна вважалася «провідною справою», але зараз, у сучасному світі, ми цінуємо мир, бо війна – це жахіття, яке не побажаєш навіть ворогу.

Коли почалась війна, мене не було у місті. Я повернувся лише тоді, як все стихло.

Усе, що я бачив, це зруйновані будівлі та засмучені люди. На жаль, я майже нічого не відчув, бо я навіть не жив у Лисичанську раніше, але я розумію, як це жахливо та яке страхіття пережили люди, які залишилися у місті, маленькі діти, які навіть не розуміли, що коїться і чому всім так жахливо, старі, які вже бачили одну війну власними очима.

Жахливо навіть уявити, що вони відчули і як моторошно їм було. Ті, хто пережили усе це, справді почали цінувати мир.

Мир. Скільки сенсу у цих трьох літерах, скільки щастя, скільки суму, скільки сліз і посмішок у цьому слові… Лише три літери, а які важливі!