Баку Валерія

Учениця 8 класу Любопільської гімназії Визирської сільської ради Одеського району Одеської області

Вчитель: Мусієнко Ірина Іванівна

Есе на тему «Війна. Моя історія»

Ще не так давно я посміхалася, раділа життю, мала багато планів на майбутнє. Але в один момент все змінилося… 

24 лютого 2022 рік – початок повномасштабної жорстокої  та кровавої війни. Саме в той день змінилося життя всіх українців.

Війна – це кров, страх, страждання. Скільки ж невинних людей загинуло у цій війні! А які страшні злочини відбувалися в Бучі, Ірпені, Гостомелі, Маріуполі та інших містах України! Російські військові просто нелюди! Хіба можна так знущатися над людьми?!!                                                            Моє життя назавжди змінилося. Спокійні та безтурботні дні залишилися далеко в минулому. 

Я пам’ятаю, як, затамувавши подих, вслухаючись до гучних розкотистих звуків, і молю Бога, щоб то був грім, а не вибухи… Над головою пролітають ракети, а в голові закралася тільки одна думка, щоб швидше настав мир на моїй рідній Україні, і люди більше не гинули. 

Кожен із нас відчуває тиск війни. Щоразу, переглядаючи випуски новин, моє серце крається від болю і туги за скаліченими долями людей, вбитими.  

Війна стала тим днем, який змінив моє життя і життя багатьох українців. Війна забрала почуття безпеки і спокою. Тепер я знаю, як звучить вибух, коли ракета вдаряється об землю, і таке відчуття, що кора Землі проломлюється до самого ядра. Щось неприродне, жорстоке, божевільне. Страх, як туман, важкий за консистенцією, наповнює все з середини.