Савон Анастасія, 11 клас, Заклад загальної середньої освіти № 5 Токмацької міської ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Демченко Вікторія Анатоліївна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Рідне моє трояндове містечко Токмак! Пишу тобі листа з далекої Естонії, з найбільшого її острова в Балтійському морі. «А чому ти там?» - запитаєш ти. «Бо війна!» - і стиснеться серце. Пишу листа тобі в майбутнє. Не  думала й не гадала, що писатиму наперед, в інший час.

24 лютого 2022… Така довга дорога іншого життя чи смерті до 2023 року. На цій дорозі в 11 місяців здобула тяжкий досвід: страх, щоб загарбники на постах пропустили, проживання в людей, щоденні сирени і звуки вибухів, перелякані люди розбігаються в різні сторони, я падаю, не знаю як і підіймалася, як шалено колотилося серце. А позаду залишилося рідне місто, рідна квартира, рідна школа…

Ночами часто не спиться, хоча тут і тиша. Думка спливає: а може, це сон, чи то я потрапила у машину часу в інший світ?

Лечу думками-мріями в Токмак Запорізького краю. Як не помріяти мені, ще юній, якій так хочеться додому. Уява тут як тут. Навіть війнули пахощі троянд на моїй вулиці і біля рідної школи. Повернулися токмачани у місто  - неймовірна радість. І сльози, і розповіді, і тяжкий біль в очах. Накривають святкові столи вдома родинами, у дворах багатоповерхівок. Щастя стокрила, радість невимовна прогнали геть страх і відчай.

Почалася робота по відновленню життя у місті. Інноваційні програми держави та інвесторів зробили свою святу справу, яку підтримала Токмацька громада.

Уяви, рідне містечко! Ковальсько-штампувальний завод відродився новітніми технологіями: автоматизовані верстати, чисті цехи, усміхнені обличчя робітників в яскравих комбінезонах. Тут виготовляють все необхідне для сільськогосподарської техніки. Але не тільки цим обмежився завод: інвестори налагодили виробництво парових котлів, металевих виробів загального призначення для людей, гарних столових наборів.

А на руїнах колишнього моторно-дизельного заводу «Південдизельмаш» виросла світла будівля з незвичайною назвою «Миротворець». На заводі працює 10 000 робітників.

З’явилася нова галузь промисловості: верстато-будівнича та авіаційна. Після війни треба піднімати економіку країни і захищати небо. Новий моторно-дизельний цех виробляє мотори для найкращих літаків у світі! Уявляєш, Токмак, небо буде завжди мати купол захисту рідної держави. Це здорово! Нема безробіття у місті, немає розпачу - куди їхати заробляти гроші. Місто багате, люди щасливі, вулиці гарні, красиві . А символ міста – троянди! І ми інші після війни. Тепер нікому не дозволимо навіть мріяти нас покорити. І такого щасливого міста не знайти в інших краях!

Зарубіжні та українські інвестори розповідають всьому світові про невеличке місто на півдні України – Токмак, про його відродження. Приїжджають з інших країн подивуватися щиро.

А в токмачан радіє серце і співають уста:

Мир прийшов в мою країну,

Заколосилися поля.

І не снаряди, а зернини

Візьме Токмаччина моя!

Впевнена, моє  місто звільнять, і воно розквітне, заживе по- новому! Перемога за нами! Слава Україні!