Мене звуть Даня. Мені 10 років. Я навчаюся в 4 класі, але до школи, нажаль, не ходжу, тому що ми живемо в Харкові на Салтівці і це небезпечно.

У мене багато друзів. Я кожного дня з ними гуляю, але не самі, за нами наглядають мами. Вони нікуди не відпускають нас самих.

Коли почалася війна, ми виїжджали в інше місто, а у наш будинок потрапила ракета. А коли я повернувся, то побачив що в квартирі все зіпсувалося, навіть мої іграшки довелося викинути.

У 2022 році, на мій день народження мій тато поїхав на війну. Рано в ранці він розбудив мене, привітав з днем народження. Тоді він подарував мені на пам'ять свій військовий жетон. Це був його останній подарунок. Нажаль він загинув. Я так сумую за ним.

Мені б дуже хотілося м'яку іграшку Гусь-обіймусь.