Я проживав у місті Пологи на Запоріжжі. Перший день війни ми з родиною були вдома, не вірили, що таке може відбуватись. Сиділи у підвалі, у місті не було світла.

Потім містом почали їздити танки і стріляти, тоді ми виїхали. Все відбувалось поряд з нашим будинком.

У місті багато руйнувань, видовище дуже страшне. На подвір’ях стирчать ракети.

Виїжджали без перешкод, але в місті вже були росіяни. Важко було залишати рідний дім, роботу. З собою забрали кота. Він тоді був ще маленький.

Виїхали до Запоріжжя. В Пологах залишився мій племінник з родиною, поки що вони не можуть евакуюватись.

За час війни люди об’єдналися, наша нація виявилась дуже дружньою. У майбутньому життя зміниться, будемо жити далі: розвивались, прагнути найкращого.