Грона Марія

2 курс, комунальний заклад "Прилуцький фаховий медичний коледж" Чернігівської обласної ради

Вчителька, яка надихнула на написання – Нестеренко Алла Володимирівна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Мені зараз хочеться тиші і спокою: не чути виття сирен, вибухів, цокотіння ворожих дронів, не бігати в сховище. На жаль, час і війна диктують інші реалії, але

наш народ після 24 лютого став єдиним золотим колосом, зерна якого проросли патріотизмом, стійкістю і незламністю. Тому «За три дня» Україну ніхто не зламав.

Президент залишився у столиці, мери працювали й працюють на своїх місцях, теробороновці створюють захист для міст і сіл.

Я пригадую перші дні війни. Усі жителі нашої вулиці допомагали: хто вишукував шини, хто колотив горючі коктейлі, хто мастив бутерброди і заварював чай, хто плів захисні сітки. Ця робота не припинялась і триває зараз.

Реалії сьогодення змінили наше життя. Ми всі стали іншими, ніби подорослішали за один день, наша свідомість прокинулася, ми готові допомагати, робити добрі справи, щоб скоріше наблизити Перемогу.

Кожного ранку, ідучи до коледжу, я думаю проте, що я можу зробити, чим я можу допомогти, як я можу віддячити нашим воїнам, які захищають нас. І якось все приходить само собою… Заходиш до нашого волонтерського хабу і бачиш, як студенти і викладачі працюють: плетуть маскувальні сітки, «кікімори», роблять окопні свічки, пакують посилки, в які вкладають обереги і часточку доброти, надію на Перемогу.

Ми очистимо своє і духовне надбання.

У церквах залунає українська молитва, проповіді звучатимуть українською мовою.

У Божий храм прийдуть українці, щоб отримати духовну підтримку та зцілити свої душі. «Катки історії»- як пише Ліна Костенко загартували українців, вони є прикладом для всього світу, адже

одна маленька держава тримає на своїх плечах оборону від країни-агресора, яка у 28 разів більша. Такої стійкості, такого патріотизму світ ще не бачив.

Сподіваюсь, що незабаром прийде весна, засіємо пошматовані поля пшеницею, яка заховає рани від вибухів, зберемо врожай, нагодуємо себе та світ, бо ми міцні, незламні і маємо в душі віру, надію та любов.

Не треба бути супергероєм, щоб творити дива. Наша сила і наша міць у кожному з нас. Ми - сильні! Ми - мужні! Ми - непереможні! Ми всі - герої, які своїми діями і вчинками довели, що українці - народ, який не можна поставити на коліна, який не можна здолати! Наш дух, наша віра - непереможні!