24 лютого 2022 року о 4 ранку Віра з сестрою повернулася зі Львова в Київ. Жінка згадує, як дорогою переконувала сестру, що війна неможлива, але вже за півгодини в Києві пролунали перші вибухи. Вся родина була в Василькові, тому Віра з напівпустим баком пального через затори та хаос рушила в рідне місто. Перші місяці війни родина провела у підвалі, а син, лягаючи спати, клав біля себе сокиру – на випадок нападу російських ДРГ-шників. Та місто встояло, а люди з часом адаптувалися до життя у війні. Надія на перемогу, як і колись, тримає Віру і сьогодні, бо світло завжди перемагає темряву.