Бойченко Єгор, група КН-21, ВСП "Фаховий коледж зв’язку та інформатизації Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку"
Викладач, що надихнув на написання есе — Юлія Володимирівна Трофименко
«1000 днів війни. Мій шлях»
Війна. Це слово стало буденністю для мільйонів українців. Тисяча днів — час, що змінив нас усіх назавжди. Кожен із нас має свою історію, свій шлях крізь цей страшний період, що став випробуванням для кожного українця.
Коли війна почалася, я був звичайним школярем. Навчання, друзі, плани на майбутнє — все це здавалося таким важливим і стабільним. Але одного дня все змінилося.
Тривожні новини, страх і невизначеність стали частиною мого життя. Перші дні війни були хаотичними: ми не знали, що робити, куди йти.
Але поступово почало приходити розуміння, що війна — це не тільки про бойові дії, а й про внутрішню стійкість та здатність боротися за своє майбутнє.
Мої рідні одразу вирішили залишитися в Україні, незважаючи на небезпеку. Ми знали, що наш дім — це наша фортеця, і ми не можемо залишити його напризволяще.
Багато друзів виїхали за кордон, шукаючи безпечнішого життя. Я залишився, бо відчував, що моя присутність тут — це мій внесок у боротьбу за нашу свободу.
Війна змінила мене не тільки зовнішньо, але й внутрішньо. Я став більш рішучим, навчився цінувати кожен день і кожну мить.
Я зрозумів, що сила не в зброї, а в людському дусі. Сила — це підтримка один одного, це здатність піднятися після падіння, це бажання боротися за своїх близьких та за свою країну.
Ці тисяча днів навчили мене, що кожен із нас може бути героєм. Герої — це не тільки ті, хто на передовій, але й ті, хто підтримує їх, хто залишається в тилу, хто не здається і продовжує жити та працювати на благо своєї країни.
Мій шлях у цій війні — це шлях усвідомлення своєї ролі, своєї відповідальності і своєї сили.
Попереду ще багато викликів, але я впевнений, що ми впораємося. Ми навчимося жити у нових умовах, відбудуємо наші міста і села, і створимо країну, про яку мріяли наші предки і про яку мріємо ми. Кожен із нас є частиною цієї великої мрії. І я пишаюся тим, що можу внести свій вклад у наше спільне майбутнє.
Я знаю, що ми переможемо.