Лінія фронту проходила біля мого села. Обстріли були дуже сильними. Не було світла, води та газу. Я постійно спілкувався з нашими військовими. Оборона була потужна, але тяжко було вистояти. Село накривали мінами та снарядами.

Мого свата та рідних вбило снарядами.

Я вирішив виїжджати. Попросив сусідку доглянути за хатою. Згодом хату зруйнувало, а сусідка загинула. Її розірвало міною. Я дивом залишився живим. Кожного дня згадую рідне село. Свата поховав вже у Краматорську. Зараз живу в Кривому Розі, мої рідні поряд зі мною, син працює сапером на Харківщині. У мене шестеро онуків, для мене вони велика радість. Я б дуже хотів бачити мирне майбутнє. Планую повернутись додому та віднови ти рідну домівку.