Привіт Миколаю, мене звати Ліза. Мені 14 років. Я народилась в Донецькій область, у місті пахучих троянд - Бахмут. Все своє життя я жила в селищі Зеленопілля, Бахмутського району. Ми з сестрою ще у серпні покинули рідну домівку. Я дуже сумую за своїм домом, але на жаль його вже немає, він згорів.

Зараз я мешкаю зі своєю родиною у Вінницькій область, смт. Глухівці. Мені подобається тут жити, бо тут тихо, і можу спокійно вчитись. Але я дуже сумую за своїм рідним домом. В мене з'явилось пару нових подруг, та мені дуже не вистачає моїх старих друзів, які роз'їхались. Війна розділила моє життя та життя моєї родина на до і після. Ми лишилися домівки, мої батьки лишились роботи, а я більше ніколи не буду ранком збиратись до своєї улюбленої школи. Ми більше ніколи не будемо взимку наряджати ялинку у дворі. Я дуже сумую за своїм життям, яке було до війни. Я дуже вдячна Богу, за те що я живу. Вдячна своїм батькам, за їх підтримку. Вдячна волонтерам, які допомагають сім'ям ВПО.

Я мрію про те, як війна закінчиться, і можливо поїду додому, подивитись на нього, мрію, щоб люди не гинули на нашій землі. Я буду рада будь-кому подарунку. Дякую тобі!