У перший день війни я почула вибухи. На роботі мені повідомили, що почалась війна. Потім я з родиною почала сидіти у підвалі. У місто доставляли гуманітарну допомогу. Це було великою підтримкою. 

З міста я виїжджала дуже складно. Сподівалась, що їду ненадовго.

У Дніпропетровській області мене з родиною прихистив зовсім незнайомий дідусь. Це було дуже приємно. У нього ми прожили місяць, потім переїхали до орендованого житла. 

Багато моїх рідних залишились в Кремінній. Дуже за ними сумую. Сподіваюсь, що після перемоги з ними побачусь.