У перший тиждень війни я бачив, як містом перевозили техніку. Обстріли почались трохи згодом. Були прильоти та руйнування. 

Пам’ятаю обстріл восьмого березня. Поблизу мого будинку почали падати "Гради". Я з родиною впав на підлогу. Це було страшно. Наступного ранку ми виїхали з міста. Потім Кремінну окупували і там загинуло багато людей. 

Зараз я живу в Дніпрі. Я волонтер. Постійно їжджу до Донецької області. Прикро бачити зруйновані міста. Бахмут, Авдіївка, Ізюм …. Мене шокує, що росіяни стріляють по житлових будинках. 

Мене вражають вчинки волонтерів. Мені вражає, з якою відданістю люди допомагають один одному. 

Я сподіваюсь на закінчення війни та настання миру.