Мені 65 років. У мене 45 років трудового стажу. Жив в Осокорівці. Я там побудувався, а тепер усе розбили. У мене двоє дітей: син машиністом працює, донька - на меблевій фабриці в Чернівцях. Онуки є. Одна навчається в Чернівцях, друга ще маленька.
Найстрашніше - коли ми сиділи в підвалі, а все гупало і сипалося.
Страшно було, і ми наступного дня виїхали в Кривий Ріг. Зібрали деякі речі та й втекли на своєму автомобілі. Всі родичі роз’їхалися, хто куди.
Хотілося б, щоб швидше війна закінчилася.
