Перший день війни був дуже страшним. Панувало повне незнання того, що буде далі, і всепоглинаючий страх за дітей. Життя змінилося повністю, адже війна перевернула все з ніг на голову. Страхи, постійні тривоги, безперервні переживання за життя та здоров'я дітей — усе це, на жаль, за цей час стало вже чимось звичним. Але напруга не зникає ні на мить.

Найстрашніше було тоді, коли ворог підійшов дуже близько до нашого міста. Тоді здавалося, що лиха не уникнути. Але, на щастя, біди не сталося. Наші Герої зробили все можливе і неможливе для цього, за що їм безмежна вдячність! На щастя, наші діти не зазнали безпосередніх поранень чи втрат.

Попри постійний стрес, діти намагаються жити своїм життям. Вони захоплюються спортом: волейболом, стретчінгом та танцями. Також вони люблять малювати, трохи танцюють і інколи співають. У них є й звичайні підліткові мрії — зараз, наприклад, вони хочуть iPhone.