«Страх, паніка, жах в очах своїх дітей»

Хотілося б поділитися маленькою розповіддю про життя моєї сім'ї, про труднощі, з якими ми зіткнулися за час війни на Донбасі, і висловити подяку Рінату Ахметову та його Фонду, який досі підтримує нас у скрутну хвилину.

Я уродженка й мешканка міста Горлівки майже 30 років – так само, як мій чоловік, син, дочка. Звати мене Софія. Мій чоловік Георгій, інвалід ІІІ групи. Так склалося, що моя молодша донечка також зіткнулася з проблемою на ім'я астма.

До всіх бойових дій донечка часто хворіла на бронхіти, але ми справлялися і були впевнені, що переростемо, і астма нас не торкнеться.

Важко, коли ти в іншому місті, у твоєї дитини напад, а лікар, який знає все про твою дитину, далеко. Коли на твоїх руках дитина дворічна задихається! Ліки дуже дорогі, та ще не скрізь їх знайдеш, треба на замовлення.

Що не буде більше страхів і повернеться та стабільність, з якою ми всі ці роки жили й будували своє майбутнє.

Після кожного такого обстрілу стрес, пережитий моєю дочкою, викликав напад астми. Якщо ми залишалися без електроенергії, я не могла надати донечці допомогу, яку вона отримувала через небулайзер. Ситуація доводила до госпіталізації.

Пам'ятаю, як зараз, коли зателефонувала подруга та сказала, що Фонд Ріната Ахметова допомагає медикаментами для дітей, які хворіють на астму. Зателефонували на гарячу лінію – мене вислухали й записали на допомогу. І щоразу виділяють лікарські препарати на три місяці. Уже півтора року моїй донечці Мілані допомагають препаратами, що в наш час і в нашому становищі важливо.

З великою вдячністю за допомогу та роботу Фонду Ріната Ахметова від сім'ї Яковлевих.