Я з міста Костянтинівки Донецької області. 24 лютого було дуже чутно, як прилітало, як бомбили поруч із нами. Війна – це війна. Це погано. Ми не виїжджали, нам нікуди й нема за що. Сидимо тут. Роботи немає, грошей немає.

На початку були проблеми з ліками, а потім в аптеки все завезли. Спочатку не працювали аптеки, магазини, а зараз усе відчинилося. Люди стали повертатися. Зараз нам тут легше, ніж на початку. Я зараз не думаю про майбутнє. Аби війна швидше закінчилася.