Марія Петрівна в дитинстві пережила Другу світову війну та втратила батька. До пенсії працювала машиністом котла у котельні, виховала двох синів. У старих літах знову довелося зустрітися з війною та пережити бомбардування. Вони з подругою потрапили під обстріл, злякалися, попадали, закриваючи голову руками… Вона мріє про мирне життя та спокій.