Коли починаються обстріли, мені тікати нікуди. Коли летять снаряди, я сиджу під парканом. Я пережила Другу світову війну, але такого бачити не випадало.
Мій сусід від прямого влучення снаряда у свій будинок помирав на моїх очах – його відкинуло на паркан. Він помер у кареті швидкої допомоги.
Я постійно молюся – тільки так можна хоч трохи заспокоїтися.


.png)
.png)
.png)



.png)



