У перший день війни був шок. І досі в нас шок. Тяжко дуже. Обстріли шокували. От і сьогодні був приліт у Миколаївку, це поблизу. А загалом у нас і вода є, і світло. Бувають ремонтні роботи, а так – усе є. Справляємося якось із Божою поміччю. Пенсію отримуємо і виживаємо. Люди в Слов’янськ повертаються, але ж Бог його знає, що нас тут очікує.

Таке враження, що ніколи війна не закінчиться. Скільки вже хлопців загинуло! Онук також воює. Одні стреси і переживання… Хочеться, щоб швидше була перемога і швидше все це закінчилося.