«Зі мною онука жила, і під час обстрілів вона кричала нелюдським голосом»

«Були обстріли і ми два дні знаходилися в підвалі», - згадує Лариса Кононова зі Щастя. Підвал був поганий і не обладнаний під сховищє, але іншого виходу у людей не було. Коли у 15-му році снаряд потрапив до сусіднього будинку, то родина, на якийсь час поїхала до Сватового, до родичів. А потім повернулися додому, і всі наступні обстріли пережидали вже вдома.

Згадує, наскільки добре їм жилося до початку війни. Могли дозволити собі все купити, багато їздили: і до дітей, і до родичів, і за кордон. А зараз жити стало важче.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/