«Найжахливіше було – коли ховала сина», - зі сльозами на очах, згадує Катерина Роєнко. Її син працював у електричних мережах, водієм, на аварійній машині. Йому багато разів доводилося виїжджати на ремонти під обстрілами. Від перенесених стресів серце чоловіка не витримало. Втратила, під час війни, Катерина Олексіївна і свого чоловіка. Він сильно хворів, а військові дії остаточно розбили його здоров'я. Наразі пенсіонерка змушена жити на свою пенсію. Грошей катастрофічно не вистачає. Виживає лише завдяки гуманітарній допомозі від благодійників. Жінка мріє про те, щоб закінчилася війна, і всі її діти та онуки могли зібратися разом.