У Сєвєродонецьку я працював підприємцем. З початком війни втратив все. Під обстрілами я з родиною сидів місяць. У нашому будинку було бомбосховище, ми там і жили. Була кухня, кімната для дітей. Снаряди літали постійно, влучали у сусідні будинки, але наш вцілів. Світла, газу та води у місті не було.

Коли стало нестерпно виживати, ми виїхали з міста. Дорога була небезпечною, але іншого виходу не було. Моя машина була заправлена, це стало нашим порятунком.

Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться, і ми повернемось додому.